- померхлий
- -а, -е.1) Дієприкм. акт. мин. ч. до померхнути.2) у знач. прикм.Який утратив яскравість, блиск; який потьмянів.3) у знач. прикм. Який світиться тьмяно.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
померхлий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
матовий — (позбавлений блиску, ґлянцю), тьмяний, тьмавий; померклий, померхлий (який утратив блиск) … Словник синонімів української мови
тьмяний — I 1) (про світло, вогонь тощо неяскравий, який дає мало світла, погано освітлює), туманний, бляклий, блідий, примарний, тьмавий, мерхлий; немічний, млявий (ледь помітний); збляклий, побляклий, прибляклий, поблідлий, потьмянілий, померклий,… … Словник синонімів української мови